— Скажіть, а як ви чистите зуби у важкодоступних місцях?
— Даруйте, але я не маю зубів у важкодоступних місцях.

Лікар заходить до палати, де лежить молода жінка:
— Доброго ранку, роздягайтеся, маю вас оглянути…
— Але ж мене щойно оглянув ваш колега і сказав, що я в чудовій формі!
— Так. Він і мені це сказав.

Чоловік телефонує до пологового будинку:
— Моє прізвище Іванчук. Кого народила моя дружина?
— Дівчинку.
— Як?! Хіба вам не телефонували з адміністрації Президента?
— Ой, вибачте, звичайно ж, хлопчика!

Пацієнт лікареві:
— У мене проблема. Я — імпотент…
— Ну, це не проблема! Є два варіанти. Перший — одна операція, і все в порядку. Вартість — десять тисяч доларів. Другий варіант — серія операцій упродовж місяця. Вартість — п’ять тисяч доларів.
— Знаєте, лікарю, мені треба вдома порадитись.
— Гаразд, приходьте завтра. Завтра:
— Ну, порадились? І що вирішили?
Пацієнт, тяжко зітхаючи:
— Вирішили робити ремонт квартири…

Пацієнт приходить до психіатра зі скаргою на комплекс неповноцінності. Після тривалих розпитувань психіатр каже:
— Можу вас заспокоїти. Ніякого комплексу у вас немає. Ви справді неповноцінний.

У психлікарні пацієнти дивляться теленовини. Один із них після кожного сюжету плескає себе по коліну й задоволено вигукує:
— Добре, що я у психушці!
— Цього пора виписувати, — каже один лікар другому. — Увіч одужав!

Служба невідкладної психологічної допомоги. Глибока ніч. Спливає п’ята година телефонної консультації у зв’язку з родинними проблемами клієнта.
Консультант:
— Скажіть, а про самогубство ви ніколи не думали?
— Ні, що ви, боронь Боже!
— А ви подумайте, подумайте…

Лікар до хворого після операції:
— Ми зробили все, що могли, але, на жаль, мусимо констатувати: жити вам лишилося два тижні. Оплатіть рахунок за операцію — дві тисячі доларів.
— Господи, де ж я дістану дві штуки за такий короткий термін?
— Ну, гаразд: три тижні!

Вісімдесятирічний дід уже давно нічого не чує. Нарешті зважується і йде до лікарів. Йому підбирають невеличкий слуховий апарат, і той знову чує все, як у молоді літа.
Через місяць дід знову йде до лікаря для контролю. Лікар:
— Здається, все в порядку. Скажіть, мабуть же, ваша родина в захопленні від того, що ви прекрасно чуєте?
— А я їм іще нічого не повідомив. Сиджу і слухаю їхні балачки. Вже тричі довелося переписувати заповіт.

Біла жінка народила негра. Медсестра у вестибюлі побачила батька – теж білого чоловіка, та ще й могутніх габаритів – і побоялася повідомити йому новину. Вирішила залучити до цього двірника:
— Петровичу, з мене пляшка! Скажи йому по-науковому: мовляв, мутація, гени…
Налила двірникові склянку спирту. Той вихилив, вийшов у вестибюль і крикнув:
— Іваненко!
— Я!
— Дурень ти, Іваненко! Мутатор мити треба! Негр у тебе народився. Геною назвали.

Молода жінка, яка недавно вийшла заміж, каже старшій колезі по роботі:
— Мені треба йти до лікаря, а я соромлюся. Доведеться роздягатись перед ним, а він же чоловік…
— Ну то й що? Лікар — такий самий чоловік, як і всі інші.

У пологовому будинку медсестра з двома немовлятами на руках звертається до молодого татуся:
— Вас не шокує те, що у вас народилося більше однієї дитини?
— Звісно, ні!
— Тоді тримайте цих двох, я зараз іще піднесу.

— Лікарю, я вже вкотре вам повторюю, що я справді хворий!
— А я вам кажу, як лікар, що це ви собі навіяли. Ніяких слідів хвороби у вас немає.
— Але ж я погано себе почуваю.
— Кажу вам іще раз: то ви собі вигадали. Йдіть додому й повторюйте про себе: «Я здоровий, абсолютно здоровий!» — і все буде добре.
— Дякую, лікарю. До побачення.
— Заждіть! А гонорар за консультацію?
— А ви, лікарю, повторюйте про себе: «Мені заплачено, мені добре заплачено…»

Лікар пацієнтові:
— Отже, вранці вживаєте червону пігулку й запиваєте кухлем води, в обід — блакитну пігулку й запиваєте кухлем води, за вечерею — жовту пігулку й запиваєте кухлем води, нарешті перед сном вживаєте зелену пігулку й запиваєте кухлем води.
— Лікарю, а що в мене?
— Обезводнення організму.