Конститу́ція Украї́ни — основний закон держави Україна. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. На пам'ять про прийняття конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України Зміст [сховати] 1 Структура Конституції 1.1 Преамбула 1.2 Конституційні закони України 2 Історія 2.1 Політична реформа 2004 року 2.2 2010 рік 2.3 2011 рік 3 Дивіться також 4 Примітки 5 Джерела 6 Література [ред.]Структура Конституції
Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула. Розділи Назва Статті Преамбула I Загальні засади 1 — 20 IІ Права, свободи та обов'язки людини і громадянина 21 — 68 ІІІ Вибори. Референдум 69 — 74 IV Верховна Рада України 75 — 101 V Президент України 102 — 112 VI Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади 113 — 120 VII Прокуратура 121 — 123 VIIІ Правосуддя 124 —131 IX Територіальний устрій України 132 — 133 X Автономна республіка Крим 134 — 139 XI Місцеве самоврядування 140 — 146 ХІІ Конституційний Суд України 147 — 153 ХІІІ Внесення змін до Конституції України 154 — 159 XIV Прикінцеві положення 160 — 161 XV Перехідні положення
[ред.]Преамбула « Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України. » [ред.]Конституційні закони України Конституційні закони України [ред.]Історія
Детальніше: Конституційний процес в Україні Конституція Пилипа Орлика Закони про тимчасовий державний устрій України Конституція УРСР [ред.]Політична реформа 2004 року Для подолання гострої кризи 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України»[1] та (в пакеті до нього) про внесення змін до закону про вибори Президента (останні дозволили провести переголосування 2-го туру виборів Президента). Того ж дня Президент України Леонід Кучма підписав ці документи. Закон на основі проекту Симоненка—Медведчука про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, він мав набрати чинності з 1 вересня 2005 року в разі, якби на той час були ухвалені зміни до Конституції стосовно реформування системи місцевого самоврядування (законопроект 3207-1). Позаяк до 1 січня 2006 року ці зміни не були ухвалені, то (згідно з прикінцевими та перехідними положеннями) закон набув чинності самостійно з 1 січня 2006 року. Після приходу до влади Віктора Януковича і Партії Регіонів 1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV у зв'язку з порушенням процедури його розгляду та прийняття. Згідно з рішенням КС, відповідний закон №2222 втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Конституційний Суд України поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону в редакції від 28 червня 1996 року. [ред.]2010 рік 30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував[2] дію конституційних реформ, що були прийняті в 2004 році. З цієї дати знову діє Конституція 1996 року. [ред.]2011 рік 1 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», попередньо схвалений Верховною Радою України 19 листопада 2010 року.[3] Закон набрав чинності 4 лютого 2011 року. [ред.]Дивіться також
Конституційне право Міні-конституція України [ред.]Примітки
↑ Закон України № 2222-IV від 8 грудня 2004 року «Про внесення змін до Конституції України» ↑ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) ↑ Закон України № 2952-VI від 1 лютого 2011 року «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» [ред.]Джерела
Конституція України від 28.06.1996 року з останніми змінами // Офіційний сайт Верховної Ради України Конституція України 1978 року // Офіційний сайт Верховної Ради України. Конституційний процес в Україні Рішення Конституційного суду України [ред.]Література
У Вікіджерелах є Конституція України Бобровник С. В. та ін. Основи держави і права. Київ: «АН України». Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1993 ріку Полонська- Василенко Н. Історія України. Київ: Либидь, 1993 року Кульчицький В. Історія держави і права України. Київ: Львів, 1996 року Валентин Яблонський. Це була справді чарівна ніч! Як Україна отримала Конституцію // Історична правда
