Життя – це незбагненна річ, і як ми не намагаємося не можемо знайти шлях до досконалості. Що для нас досконалість? Кожна людина прагне знайти відповідь на це запитання. Кожен у своєму житті прагне знайти цю досконалість будь – яким шляхом чи способом. Від цього страждають інші в сторону кого це направлено. А чи приносить щастя їм ця досконалість? Напевне ні. Так як життя, яке приносить щастя і смуток, горе і радість, але все йде своїм шляхом. Іноді тільки втративши одне знаходимо інше, а інколи і навпаки не змогли забути одне горе на нас чекає інше. І так все життя ми проживаємо не тільки з радістю, а й з горем. Таку ж паралель можна провести і в коханні. Здавалося, що може бути кращим у житті за кохання, але воно не завжди щасливе і взаємне. Кажуть, людина вчиться на своїх помилках, напевне так і є, тому що ми завжди прагнемо мати усе найкраще і не таке як у інших. Скільки історій нещасливого кохання ми чуємо кожен день, але кажемо у нас так не буде і все це до того часу поки не стикнемось з такою ж проблемою. От здається зустріли людину, яка стала для нас ідеалом, але з часом зрозуміли що це не так, що ж далі?
З такою проблемою стикається кожен і не кожен може справитись і правильно вийти з цієї ситуації. Мені здалося в одну мить, що я зустріла своє кохання. Для нього була готова творити дива. Все сталось дуже швидко після першої зустрічі я зрозуміла, що це та людина, яку я буду любити все життя. Провівши один день разом, потім інший я закохалася, і я була готова на все заради нього. А тут не обійшлось без проблем. Захоплення і шалене бажання, яке було в попередні дні переросло в небажання навіть бачитись. Чому так сталося? Невже у ті декілька днів я зробила стільки помилок, що відштовхнула його? Як правильно вийти з цієї ситуації? Я дуже довго тримала все в собі, поки одного дня зрозуміла, що настав час діяти. Я прагнула привернути його увагу до себе, використовувала всі можливі ходи, але все було марно. В той час я не могла змиритися з тим, що він мене відштовхнув, що він не захотів бути зі мною. Скільки сліз я пролила, скільки ночей думала про нього і шукала відповідь на всі запитання, які тривожили моє серце. Дуже часто його зустрічала просто йдучи містом, що творилося в моїй душі ніхто і уявите не може. Якась дивна сила полонила мене, я переставала мислити раціонально, а думала тільки про нього. З цих стосунків я почерпнула дуже багато цікавого, а водночас і збагнула силу свого почуття. Від того часу і до сьогоднішнього дня я відчуваю щось до нього. Я не можу сказати, що у мене залишилась любов до нього, але я згадую його як щось світле і радісне, те що було в моєму житті і те, що я одержала після нашого розриву, і за це я вдячна йому.
Моє життя змінилося я по – іншому стала дивитися на світ, у мене з’явилися інші життєві цінності і пріоритети. Єдине за що я вдячна йому це те, що він дав мені поштовх до творчості і я почала писати вірші. Я ніколи не думала, що зможу писати щось подібне. У цих віршах я писала про те, що тривожило мене, те що я не могла сказати іншим. З того часу я відкрила в собі те, що ніколи не думала відкрити. Написання віршів стало невід’ємною частиною мого життя. Спочатку я не надавала значення цьому, а згодом я почала писати все більше і більше. Пишучи вірші я стаю зовсім іншою, такою якою мене ніхто не знає. Я дуже рада, що пишу тому що дарую радість іншим, коли присвячую ці вірші їм. Ось здається одна зустріч сколихнула серце і примусила писати. Раніше жодна людина не примусила мене пережити те, що я пережила з ним. Навіть зараз я згадую його і мені хочеться знову писати, писати йому одному і тільки йому. Для мене дивним є те, що завжди в моїх віршах присутня тривога, біль, розлука і розпач, а інколи можна знайти радісні моменти.
Чому нещастя примушує людину робити подібні речі, йти на все можливе щоб досягти свою мету. Єдине, що можна винести з цього це те, що ніколи не треба засмучуватись, а шукати вихід з подібної ситуації і ніколи не втрачати надії і не впадати у відчай. Я зрозуміла всі свої помилки, але як завжди було вже пізно виправляти їх. Він знайшов іншу напевне кращу, таку яку шукав все своє життя. А я в свою чергу надіюсь знайти справжнє кохання і тоді я зроблю все можливе, щоб втримати його біля себе і просто бути щасливою.  Автор статті irisha
|
(1)
Це історія мого кохання, мої злети і падіння! 
