Тепер рапаміцін став першим фармацевтичним агентом, для якого був показаний зростання тривалості життя ссавців. Раніше ці ліки було офіційно схвалено як іммунодепрессант, застосовуваний після операцій по пересадці органів. Але тепер вчені мають намір розібратися з іншими потенційними сферами його застосування.

Експеримент провели фахівці з медичного центру університету Техаса (Університет Техасу здоров'я Наукового центру в Сан-Антоніо), університету Мічигану (Мічиганський університет), Лабораторії Джексона (Джексон Лабораторія) та американського Національного інституту старіння (Національний інститут з проблем старіння). Деталі дослідження вчені виклали у статті в природі.

Вони відзначили, що рапаміцін застосовувався як харчова добавка після досягнення мишами 20-місячного віку, а це - еквівалент 60 років у людей.

Тобто введення препарату починалося наприкінці життя мишей. І що дивно - він працював, показавши підвищення загального терміну життя на 14% (в середньому) у самок і на 9% у самців (проти контрольної групи). Взагалі ж розкид склав від 5% до 16% зростання.

Ефект був перевірений в трьох різних лабораторіях на різних генетичних лініях мишей, виключаючи випадкове спадкове довголіття (вплив захворювань). Потім автори дослідження вивчили ефект від запровадження рапаміціна і в більш ранньому віці (270 днів) - він також давав зростання середньої тривалості життя.

Цікаво, що відкриття прекрасного дії препарату на фінальній стадії життя тваринного сталося випадково.

Спочатку вчені хотіли почати введення рапаміціна в 4 місяці, але виявилося, що потрібно згодовувати забагато цього препарату, щоб підтримувати його концентрацію в крові на заданому рівні, що виявилося разорітельно для лабораторій.

Вчені знайшли вихід - створили мікрокапсули з полімеру, розсмоктуватися тільки в кишечнику, і таким чином економно підгодовував мишей. Але поки цей спосіб був розроблений - піддослідних група зросла.

Дослідники все-таки вирішили продовжити досвід, який і привів їх до дивного відкриття. Адже і для людей виявиться важливо, якщо з'явиться ліки, прийом якого не обов'язково починати з млад нігтів, а достатньо вводити його в свій раціон лише в літньому віці.

Біологи встановили, що рапаміцін пригнічує вироблення білка, відомого як "мета для рапаміціна" (ТОР). Попередні дослідження показали, що ТЗ участь в роботі механізмів старіння у фруктових мух, нематод і дріжджів. Як підозрюють біологи, він заважає знищувати несправні клітини. Але точна роль цього білка в цих процесах до кінця не ясна.

І той факт, що у мишей ТЗ також впливає на тривалість життя - обрадував вчених. Адже виходило, що вплив на ТОР надає великий вплив на старіння у чотирьох основних організмів, які використовуються в дослідах з омолажіваніем по всьому світу. А еволюційна віддаленість цих істот один від одного дозволяє сподіватися, що й у людини білок ТОР працює схожим чином.

Виявлення механізму дії рапаміціна, вважають автори роботи, допоможе у створенні препаратів аналогічного дії, але позбавлених побічних ефектів, як у секрету бактерій з острова Пасхи. На жаль, сам рапаміцін як загального омолоджуючий засіб ніяк не годиться.