9 травня 2009 року відзначаємо 64 річницю з дня перемоги над німецько - фашистськими загарбниками.
Якщо повернемся в 1941 рік ще до того як почалась ця страшна війна. То можна побачити, що на той час Україна була налякана постійними сталінськими репресіями . 21 червня 1941 році розпочалося окупація СРСР. нацистськими загарбниками. Спочатку українці пропагували, що їх прийшли визволити від сталінської диктатури. Але це був великий обман. Український народ зрозумів, що це ще один загарбник, який хоче панувати на їх рідній землі. І він не скорився, він почав боротьбу за свою волю. Усі хто міг тримати зброю в руках забирали на фронт. Багато людей пішло в партизани. Але нацистська машина була настільки сильною, що червона армія програвала бій за боєм і відступала. Це можна пояснити тим, що не було досвідчених командирів, які б могли організовувати бійців на оборону. Це все провина Сталіна який страждав маразмом і підозрював всіх у змові проти себе.
Але перелом стався у битві за Сталінград, а потім і на Курській дузі. Від того часу почалося визволення України.
Але мене турбує одне питання, чому ми не визнаєм ще одну сторону яка брала участь у війні. Це Українська Повстанька Армія. Вони також бились за нашу Україну, коли вона була окупована нацистами, а потім і радянською владою їхньою метою було звільнення України і щоб вона була незалежною.
Минулого року під час святкування автор запитував у багатьох знайомих переяславців, що ж, власне, ми святкуємо? «Як що, — дивувалися городяни, — День Перемоги, звичайно». «Перемоги кого над ким, — допитувався автор, — одного агресора, одного тирана над іншим?» А що від цього виграла Україна? Як була колонією, так нею і залишилася. Мінус понад 27 тисяч загиблих жителів Переяславщини та більше десяти мільйонів українців узагалі. Мінус розруха й голод. І чому ми називаємо ту війну Великою Вітчизняною, а не Другою світовою? За яку Вітчизну боролися українці? За російсько-радянську окупацію? А як же бути з вояками УПА, для яких 9 Травня не свято, адже їхня боротьба в 1945 році не закінчилася? І чому УПА й досі не визнана воюючою стороною, хоча її очільник Роман Шухевич і отримав посмертно звання Героя України? Від усіх цих питань більшість переяславців відмахувалася, а ті, хто намагався сформулювати відповідь, говорили про те, що це данина полеглим у боях та живим ветеранам і що якби Гітлер переміг, то було б значно гірше.
Сталося так, як сталося. А чи на користь українському народу?
Але люди не хочуть думати над такими незручними питаннями. Тобто, підтверджується стара істина, що для багатьох важливий лише привід випити. Наші люди з однаковим ентузіазмом відзначають як колишні радянські свята, так і нові українські чи релігійні, хоча ідейна основа цих свят взаємовиключна. «Що ж ми за народ такий?» — у розпачі запитував письменник Володимир Яворівський.
Взагалі дивна у нас держава. Українська за назвою і неукраїнська по суті. Ми святкуємо День Перемоги замість того, щоб відзначати День Скорботи. Ми святкуємо 23 лютого День захисника Вітчизни, адже саме в цей день Ленін підписав декрет про створення Червоної армії, однієї з найагресивніших армій світу. Знову постає питання, про яку вітчизну йдеться? Хіба не краще святкувати День Українського війська 14 жовтня, на Покрову? Адже це було Свято козацького війська та вояків УПА. Ми святкуємо 8 Березня як міжнародний жіночий день, забуваючи, яка ідея закладалася в основу цього свята, але чомусь не відзначаємо День Матері. Ми святкуємо День солідарності трудящих, не знаючи, що напередодні відбувається так звана Вальпургієва ніч, коли вся нечисть збирається на шабаші. Якщо нам це байдуже чи ми в це не віримо, тоді чому святкуємо Великдень та Трійцю? Ходимо в церкву без віри, святкуємо усе без міри.
Доки ми чітко не зрозуміємо себе, яку державу будуємо, доти житимемо на задвірках Європи, захлинаючись у брехні сусідніх та доморощених «політологів». А починати треба з себе, зі свого міста…
Зі слів одного солдата: «Якщо ви перемогли в війні, то не сильно радійте, адже загиблі не хотіли щоб ви сильно раділи бо вони віддали своє життя за цю перемогу». Слава Україні! Героям Слава!
|
Героям Слава!
Шануйте свою Україну...