Природно, що раз квiтами можна було "послати лист", те ними ж можна було й "вiдправити вiдповiдь". Така переписка набагато романтичнее й куди бiльше говорить серцю, чим звичайнi записки.

   Книг, у яких розповiдається про значення квiтiв, про їхню особливу мову, символiку, досить багато. Повiдомимо лише про тi основнi квiти, з якими ми найчастiше маємо справу в середнiй смузi Росiї.

   Ще в Xi столiттi мова квiтiв був знаком, наприклад, кожному жителевi Москви - як аристократовi, так i простолюдиновi. Нинi все забуто - так давайте згадувати. Адже зовсiм не зайво знати про те, чому в нас iснує стiйке вiдношення до того або iншого кольору. Так, нiкому не прийде в голову прийти на похорони в червоному або на весiлля одягтися в чорне. Познайомившись iз символiкою квiтiв, ми зрозумiємо й те, чому з побоюванням поглядають жiнки навiть на самi розкiшнi жовтi квiти, довiдаємося й багато чого iншого.

   От спостереження на цей рахунок, яких дотримуються вже давно й у багатьох країнах:

Акацiя - елегантнiсть

Анютинi вiчка - "не забувай про мене"

Астра - краса швидкоплинна

Бальзамiн - "ми з тобою не рiвнi"

Барвiнок - свiтлий спогад

Гвоздика - цнотливiсть

Георгин - достоїнство й повага

Гортензiя - жорстокосердiсть

Жасмин - дружнє розташування

Жовта квiтка (кожної, крiм троянд) - зрада

Ірис - можу дещо повiдомити

Дзвiночок - постiйний

Лаванда - вiдвертiсть

Конвалiя - повернення щастя

Лiлія - сором'язливiсть, скромнiсть

Лотос - земна любов пiшла (людина занурена в любов до Бога)

Магнолiя - "хочу Вас любити"

Мак - сон

Мiмоза - чутливiсть

Нарцис - самозакоханiсть

Незабудка - искреннее почуття

Кульбабу - "говорю правду"

Орхiдея - краса

Пiвонiя - хвастощi

Роза - любов (її вiдтiнки передає колiр троянди; жовта троянда - попередження про небезпеку розриву)

Бузок - закоханiсть

Тюльпан - визнання в любовi

Флокс - взаємнiсть, єднiсть

Фiалка - скромнiсть

Хризантема - вiдкритiсть, привiтнiсть.

   Квiти облагороджують наше життя, пестять погляд, обдаровуючи людей радiстю, зм'якшуючи вдачi, приносять заспокоєння й насолода. i дарувати квiти - значить виражати почуття любовi, поваги, розташування або поваги. Безперечно, що, пiдносячи букет, ви хочете бути впевненi, що зробили безпомилковий вибiр. А якщо ви склали букет, з огляду на значення квiтiв, вiн перетвориться в дуже коштовний подарунок.

   Даруючи квiти, треба пам'ятати, що з кожним з них зв'язане певне поняття. i якщо це вiдомо людинi, якiй ви даруєте букет, те, квапливо й недбало пiдiйшовши до його складання, ви можете поставити себе в неспритне положення.

   Але не можна говорити про мову квiтiв, як про якiмсь эсперанто. iснує величезна кiлькiсть тлумачень, кожне з яких представляє свої версiї розшифровок, найчастiше суперечачи iншим джерелам. Ця рiзниця в тлумаченнях з'являється iз причин просторовим i тимчасовим. Те ж саме можна сказати про мови, на яких ми говоримо: у Францiї - французький, у Японiї- Японський, а давньоруський разюче вiдрiзняється вiд сучасної росiйської мови.

   Познайомившись iз усiм розмаїтiстю квiткових тлумачень, ви переконаєтеся, що об'єднати й згрупувати воєдино все це просто не представляється можливим. Тому доцiльно буде зупинитися на самих цiкавi й найбiльш достовiрних, на мiй погляд, тлумаченнях.

   Деякi джерела затверджують, що мова квiтiв народилася в епоху романтизму й бiльше ста рокiв був невiд'ємною частиною сентиментальних iгор закоханих. Квiти допомагали їм вести мовчазний дiалог, виражати складну гаму переживань. iнодi квiти надсилалися замiсть листiв. Наприклад, гiацинт по числу бутонiв "призначав" день зустрiчi, а дзвiночок по кiлькостi квiток "уточнював" навiть годину побачення.

   Мова квiтiв на Сходi склав целую науку "селам", де азалiя позначала сум, викликаний самiтнiстю. Бiла гвоздика говорила про довiру, а червона - про гарячi почуття. Жовта троянда "сумнiвалася" у щиростi любовi, червона - таємно "визнавалася" у палких почуттях. Лiлiя позначала чистоту, астра - сум, а скромнi нiгтики нашiптували про таємний, одночасно нагадуючи власницi букета про її вiчне зачарування.

   Англiйцi дарують улюбленим жiнкам анютины вiчка. i навiть якщо до цього дня почуття ховалися, вони можуть бути висловленi лише за допомогою цих чудесних квiтiв.

   Квiтами, що персонiфiкують чисту й свiтлу любов, у багатьох європейських народiв донинi вважається бiла акацiя. А в Древнiй Нiмеччинi заставою любовi й щастя в сiмейному життi вважалися конвалiї. Гортензiї в Японiї виражають скорбота, а в iнших країнах вони надiленi властивiстю вiдганяти з i нещастя.

   Гiацинти, гвоздики, хризантеми вручаються замужнiй жiнцi, щоб пiдкреслити повага до неї. Для нагадування ж про сугубо особистий у букет вкрапляють жовтi квiти. Якщо дiвчинi пiдносять Георгiни, це знак сумної, нероздiленої любовi.

   Маргаритки - це квiти молодих, незамiжнiх дiвчин. Бiлi квiти переважають у букетi нареченої, а букет бiлих калл - побажання вдалого шлюбу (у будь-яких iнших випадках кращий колiрний акцент). Є повiр'я, що герберы в букетi (велика червона квiтка iз двома бiлими) приносять щастя. Перед довгою дорогою або розлукою прийнято пiдносити букет з перевагою червоного кольору. Червонi гладiолуси варто дарувати при народженнi сина, а рiзнобарвнi, якщо на свiтло з'явилася дочка (по iнших джерелах, поздоровляючи з народженням дiвчинки, прийнято дарувати рожевi або червонi квiти, що персонiфiкують зорю життя, а хлопчика - синi або фiолетовi).